Історія школи

Першою з усіх освітніх установ у нашому селі виникла школа. Про це говориться в «Історії села Зеленьків», написаній М.С.Дігтяренком 7.05.1991року на основі архівних документів, а саме:

Географічного словника королівства Польського, 1891, Центрального державного Історичного Архіву УРСР, Українського архіву, 1931, Списку населених міст Київської губернії, 1900, Київського обласного державного архіву, Звіту про земські школи і земські позашкільні освітні заходи в Київській губернії за 1911 рік, Общего баланса уездного земского сбора и всех специальных капиталов и сумм, находящихся в распоряжении Уманского Земства к началу и к концу 1915 года, і багатьох інших документів.

Згідно цих документальних даних, можна зробити висновок, що освіта в нашому селі зародилася ще в далекому XVII столітті. Вона бере свій початок із сільської дяківської хати, бо саме у другій половині XVII століття в Зеленькові у дяківській хаті (через сіни) в одній із половин була школа. Називалась вона церковно-приходська однокласна школа.

У цій школі навчалося 20 дітей: 15 хлопчиків і 5 дівчаток. Навчання починалося з граматики-букваря, а потім читали "Часослов" і "Псалтир"' слов'янською мовою. Такі школи були основним осередком для простого народу. Згодом панщина значно поламала встановлений стрій кріпацької освіти на селах. Діти ходили не до школи, а на панщину. У селі був один чоловік Матейчук Іван, який умів читати, писати і знав арифметику ( чотири дії).

У60 роках XIX століття в Зеленькові була заснована церковно-парафіяльна школа, яка проіснувала до 1913 року. У 1905 році земство побудувало нове приміщення для школи, яке збереглося до сьогоднішнього дня.

Зеленьківська церковно-парафіяльна школа

(побудована земством у 1905 році, пізніше була добудована колгоспом)

Навчались у ній зеленьківські школярі до 1967 року

Церковно-парафіяльна школа в нашому селі зробила великий внесок у розвиток освіти не тільки нашого села, а й всієї країни, бо саме у ній навчався Андрій Олександрович Загродський – видатний мовознавець, методист, науковий співробітник Інституту педагогіки, автор підручників з української мови для семирічних та середніх шкіл (див. Додаток 3 - Історична довідка про Загродського А.О).

Досить знаменною подією, яка позитивно вплинула на розвиток освіти в селі, стало відкриття 1 вересня 1910 року сільської бібліотеки. У 1911 році у ній нараховувалось 684 книги, із них 57 – українською мовою. У «Отчете о земских школах и земских внешкольных просветительских мероприятиях в Киевской губернии за 1911 год» (К., 1913) зазначалось: « Із 2603 мешканців села Зеленьків читачами сільської бібліотеки вважалось 108 осіб, із них 24 жінки» (див. Додаток 2).

У 1913 році, у серпні місяці, церковно-парафіяльна школа була реорганізована в земельне чотирьохкомплектне сільське училище. Далеко не всі діти шкільного віку були охоплені навчанням. Так, з 232 дітей, віком від 8 до 11 років, навчалося лише 74, тобто третя частина. Термін навчання тут зводився до трьох років, рідко до чотирьох. Решта дітей не мали можливості навчатися. Вони нарівні з дорослими працювали в полі з ранньої весни до пізньої осені.

У 1914 році церковно - парафіяльну школу нашого села було реконструйовано в початкову школу. У селі був один учитель - Григорій Левкович та піп, який читав у школі Закон Божий. Із спогадів колишньої учениці цієї школи Нечитайло Ольги Григорівни, яка навчалася в ній протягом 1913-1915 років, ми дізналися, що великого значення тоді надавалося релігійному навчанні та вихованні, бо, як згадувала Ольга Григорівна, навчання кожного дня починалось із того, що всі учні ставали на коліна й читали Закон Божий, а потім були вже інші уроки.

Аналізуючи стан справ у земських школах, Київське губернське земство приходить до сумного висновку: «…щорічно значна частина учнів початкових шкіл залишає школу, не закінчивши курсу. Це сумне явище, незалежно від тих чи інших недосконалостей початкової школи, знаходиться в безперервному зв’язку з економічним положенням селян і умовами їх побуту: діти покидають школу в основному навесні…» («Отчет о земских школах и земских внешкольных просветительских мероприятиях в Киевской губернии за 1911 год. К., 1913, ст.17).

«У 1915 році Уманське земство витратило на Зеленьківську чотирьохкомплектну школу, в якій працювало 4 вчителі, 3092 крб. 23 коп.», - зазначалось в «Общем балансе уездного Земского сбора и всех специальных капиталов и сумм, находящихся в распоряжении Уманского земства к началу и к концу 1915 года» (стор. 165-167).

Як свідчить довгожителька нашого села Заєць Євгенія Микитівна, яка закінчила чотири класи Зеленьківської початкової школи в 1927 році, що директором школи в той час був Колодонос Семен Андрійович, а з учителів згадує Федора Аріфлейовича та Анастасію Андріївну. Євгенія Микитівна розповідає, що тоді вже закривали церкви і Закон Божий у школі вона не вивчала. Довгожителька згадує, що найбільшим святом у нашій школі тоді, як вона навчалась, були Шевченківські дні. Пам’ятає Євгенія Микитівна хати, у яких вечорами збиралася молодь і вчилася там грамоти. Отже, можна зробити висновок, що в Зеленькові були організовані лікнепи, які сприяли розвитку й поширенні освіти в нашому селі.

У 1937 році на базі початкової школи було відкрито в нашому селі семирічну школу. У цій школі навчалося більше 300 дітей. На жаль, війна перервала навчально-виховний процес.

У роки окупації школа не працювала. Після війни, 5 квітня 1944 року, у школі відновився навчально-виховний процес. Бажаючих навчатись, незважаючи на труднощі, було багато. У одному класі вони не поміщались, тому їх було поділено на два класи: «А» і «Б». У цих класах навчались діти з різницею у віці 3-4 роки. Нам вдалось розшукати фотографію перших учнів (вони ж були й першими випускниками) Зеленьківської семирічної школи післявоєнного періоду.

Перші учні і випускники Зеленьківської семирічної школи післявоєнного періоду

Можливо, тяжке післявоєнне життя, труднощі цього періоду їх так здружили, що вони стали часто зустрічатись, закінчивши школу. Ось вони, Ваканські хлопці й дівчата (Ваканець - назва одного з найбільших кутків села) зібралися разом у День молоді, рівно через десять років після закінчення сільської семилітки.

З великими труднощами в розвитку освіти зустрілося наше село в післявоєнні роки. Діти хліборобів не мали в чому ходити в школу. Шкільну бібліотеку було знищено фашистами. Не вистачало устаткування, підручників, зошитів зовсім не було. Приміщення семирічної школи вимагало негайного ремонту. Семирічна школа проіснувала в Зеленькові до 1959 року.На цій фотографії – останні учні Зеленьківської семирічної школи.

А ось ми бачимо їх уже через тридцять років на зустрічі випускників Зеленьківської семирічної школи першого післявоєнного випуску.

Незважаючи на труднощі, семирічна школа Зеленькова зробила помітний внесок у розвиток освіти в селі і навіть більше, бо саме у ній розпочинав навчання Балаєв Анатолій Джалілович – знавець біології, професор Київського Національного аграрного університету, автор багатьох наукових праць у галузі біології (див. Додаток 4 – Інформація про Балаєва А.Д.). З 1959-1960 навчального року Зеленьківська школа стала називатись восьмирічною. Ось ці веселі хлопці і дівчата, багато з яких зараз проживає в рідному селі, і були першими учнями Зеленьківської восьмирічної школи.

Відкриття в нашому селі восьмирічної школи мало велике позитивне значення, воно сприяло розвитку і вдосконаленню освіти не тільки нашого села, бо Зеленьківська восьмирічна школа дала путівку в життя близько шістдесяти випускникам, які стали вчителями і «сіють розумне, добре, вічне» по всій Україні.

У Зеленьківській восьмирічній школі навчалися брати Рейнюки (Олег Леонідович та Володимир Леонідович), які досягли значних успіхів у військовій медицині, а також Войченко Петро Якович, який став військовим .

У 1967 році в селі було збудовано нову школу на 300 місць. Спорудження світлої, просторої, величної школи та введення її в дію (7 листопада 1967 року) було важливим кроком у зміцненні та вдосконаленні освіти на селі. Ось такий вигляд мала наша школа в перше десятиліття свого існування.

У 1981 році було проведено капітальний ремонт школи: заасфальтовано подвір'я, доріжки, насаджено хвойні дерева, придбано для навчальних кабінетів технічні засоби (телевізори, кодоскопи), закуплено нові меблі.

Передня стінка одного з найкращих кабінетів нашої школи 80-90р.ХХ ст.

Останній випуск учнів Зеленьківської восьмирічної школи відбувся в 1986 році, бо в наступному році наша школа стала середньою.

Останній випуск Зеленьківської восьмирічної школи середньої школи.

У 1987 році завдяки зусиллям керівників села, школи, батьків, сільської громади наша школа реорганізована в середню школу. Ось цим дітям випало велике щастя стати першими учнями і випускниками Зеленьківської середньої школи.

1991 рік пам'ятний для нашої школи не тільки тим, що Україна стала незалежною. У цьому році в нашій школі гостинно відкрив свої двері наш шкільний музей народознавства « Бабусина хатка». У 1993 році керівництво колгоспу «Росія» подарувало школі комп'ютери III покоління. Саме тоді у нашій школі було вперше обладнано комп'ютерний клас.

У 2001 році керівники товариства «Зеленьків» подарували школі комп'ютери IV покоління. Рівно через рік, у 2002 році, у нас появився ще новіший комп'ютер - комп'ютер V покоління. У кінці 2002р.(в грудні місяці) було завершено будівництво шкільної газової котельні, яка почала працювати із січня 2003р. Шкільна котельня була побудована силами батьків, діти яких навчалися в школі, при допомозі ПСП «Зеленьківське», а відділ освіти районної держадміністрації допоміг в обладнанні котельні котлами. Прийшов 2004 рік, а з ним - справжня комп'ютеризація в нашу школу. Саме в цьому році у нашому комп'ютерному класі було замінено всі старі комп'ютери комп'ютерами V покоління. Оновлення комп’ютерного класу стало важливою подією не тільки в житті школи, а й села. Відбулось урочисте відкриття нового комп’ютерного класу в нашій школі.

У 2005р. було зроблено капітальний ремонт покрівлі шкільного приміщення. 2006 рік став пам'ятним для всіх працюючих та учнів школи - біля школи було викопано криницю. У 2007р. було повністю оновлено комп'ютерний клас -встановлено нові комп'ютери сучаснішої модифікації. За останні 5 років шкільну їдальню було забезпечено всім необхідним - придбано холодильник та кухонні плити. В даний час у нашій школі навчається 100 учнів, працює 21 учитель. Із них - 3 вчителі вищої категорії, 14 - першої категорії, 3 вчителі мають звання «Старший учитель». Дві третіх учительського складу (14 осіб) - колишні випускники нашої школи.

Педагогічний колектив школи зараз працює над проблемою «Підвищення ефективності та якості навчально-виховного процесу шляхом впровадження в навчально-виховний процес новітніх технологій, особистісно зорієнтованого підходу та моніторингу навчально-виховної діяльності». Про наші досягнення свідчать матеріали, які зберігаються в шкільному методкабінеті. У нашій школі працює три творчих групи: «Інтерактивні технології», «Спадщина», «Активні форми ігрової діяльності молодших школярів». Учнівська організація нашої школи має назву «Берегиня» і є однією з найкращих учнівських організацій в районі, про це красномовно свідчать численні грамоти за призові місця в районних конкурсах, змаганнях, святах.

Модель виховної системи нашої школи – «Відроджуємо минувшину». Над питанням збереження, примноження та впровадження в життя звичаїв, обрядів та традицій рідного народу працює і учнівський, і учительський колектив. Вирішенню цього питання допомагають багаточисленні об’єднання, які працюють при творчій групі «Спадщина». Це об’єднання знавців народного календаря, знавців народного прогнозування, краєзнавців, театралів, фольклористів, екскурсоводів і т.д

За двадцять років свого існування

Зеленьківська середня школа випустила 17 медалістів. Зараз у нашій школі навчається 9 відмінників.

Останнім часом наша школа працює за кабінетною системою. Покращився вигляд навчальних кабінетів, зміцнилась їх матеріально-технічна база.

Учні нашої школи впродовж багатьох років займають призові місця в районних предметних олімпіадах з української мови, біології, географії, фізики, інформатики… Про належний стан освіти в нашому селі в сучасних умовах красномовно свідчить той факт, що із восьми випускників нашої школи 2007року шість продовжують навчання у вищих навчальних закладах, два – у коледжах. Освіта в нашому селі розвивалася в нелегких умовах. І тільки завдяки тому, що очолювали й очолюють освітню роботу в Зеленькові талановиті керівники, її розвиток досяг бажаних результатів. Ось відомі нам імена директорів Зеленьківської школи, які керували її роботою в певні історичні періоди

Коментарi